Досвід роботи

Токмацький навчально-виховний комплекс: «Дитячий навчальний заклад-Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №11» Токмацької міської ради

Адреса:71703, м. Токмак, вул. Володарського, 670

Телефон: 4-61-30

  Автор досвіду:

 Вербицька Наталія Федорівна

 Дата народження: 14 листопада 1958 року.

 Освіта: вища.

 Закінчила у 1982 році Бердянський державний

педагогічний інститут за спеціальністю

 «Педагогіка та методика початкового навчання».

Професія: вчитель початкових класів.

Місце роботи: ТНВК: «ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ступенів №11».

Стаж роботи: 38 років.

Категорія: вища.

Звання: старший вчитель.

Курси підвищення кваліфікації: 2013 рік.

Керівник методичного об'єднання початкових класів.

Переможець міського конкурсу :”Intel. Навчання для майбутнього” (ІІ місце).

Переможець міського конкурсу "Урок ХХІ сторіччя" (ІІІ місце)

«Відмінник освіти України». Посвідчення №45180.

Моє педагогічне кредо: «Збудити в дитини її здібності, розворушити цікавість і пізнавальний інтерес»

 Актуальність та перспективність досвіду

 Зростити особистість мислячу, самостійну, творчу – соціальне замовлення інформаційного суспільства. Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку, передавати і в результаті – уміння спілкуватися повинно стати невід’ємною рисою життя людини ХХІ століття.

Закон України «Про загальну середню освіту» наголошує , що «Метою освіти є всебічний розвиток людини, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу»

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти особлива увага зосереджується на практичній і творчій складових навчальної діяльності.

Тому школа покликана виховати людину з широким розумінням своїх громадянських обов’язків, з незалежним високорозвиненим розумом. Ця людина має бути успішною.

Важлива роль у формуванні саме такої людини належить проблемному навчанню.

Проблемне навчання розглядається як технологія розвиваючої освіти, спрямована на активне одержання учнями знань, формування прийомів дослідницької пізнавальної діяльності, залучення до наукового пошуку творчості, виховання значимих рис особистості.

Проблемне навчання застосоване на конструюванні творчих навчальних завдань, що стимулюють навчальний процес і підвищують загальну активність учнів. Воно формує пізнавальну спрямованість особистості, сприяє виробленню психологічної установки на подолання пізнавальних труднощів.

Підтвердженням цьому є постанова «Про Концепцію загальної середньої освіти», в якій виділяються поряд із формуванням мовних, читацьких та математичних умінь та навичок достатньо розвинене мислення, уява, здібності  до творчого самовираження, вміння виконувати посильні творчі завдання.

Отже, впровадження проблемного навчання допомагає кожній дитині бути думаючою, активним здобувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання.

Теоретична база досвіду

Теорія проблемного навчання розробляється досить давно. Цією

проблемою опікувалися педагоги та психологи: Лернер І. Я., Махмутов М. І.,

Савченко О. Я., Митник О. Я., Байбара Т. М., Матвогикін А. М.,

Алексюк А. М., Сухомлинський В. О..

Проблемність являє собою одну з головних закономірностей процесу

пізнання. Учені визначають проблемне навчання з різних позицій:

ü О. Я.  Савченко: технологія.

ü М. І. Махмутов: принцип навчання.

ü В. Оконь: метод навчання.

ü  І. Я. Лернер: новий тип навчання.

За М.І. Махмутовим «Проблемне навчання – це тип розвивального навчання, принцип навчання, у якому поєднуються систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєнням ними готових висновків науки, процес взаємодії вчителя та учня зорієнтований на формування світогляду учнів, їх пізнавальної самостійності»О.Я. Савченко вбачає суть проблемного навчання у висуненні перед учнями дидактичних проблем, у їх вирішенні та в оволодінні учнями узагальненими знаннями та принципами розв’язання проблемних задач.За І.Я. Лернером – це новий тип навчання побудований із врахуванням висунення мети та принципу проблемності.

Структура проблемного уроку(за М.І. Махмутовим)1.Виникнення проблемної ситуації і постановка проблеми

2.Використання відомих способів рішення

3.Розширення області пошуку нових способів рішення, знаходження нового принципа

4. Реалізація  знайденого принципа

5. Перевірка правильності рішення

Серед розглянутих прикладів найбільш повним та точним, на мою думку, є визначення дані М.І. Махмутовим. Тому у своїй роботі я спираюсь переважно на концепції проблемного навчання, висунені М. І. Махмутовим.

Результативність у вирішенні проблеми

Зацікавленість пошуковою діяльністю

Активізація пізнавальної діяльності

Уміння розв’язувати проблемні ситуації

Підвищення інтересу до навчання

Уміння аналізувати, порівнювати, доводити правильність власних суджень

Дудка Дмитро став призером Міжнародного природничого інтерактивного конкурсу «Весняний колосок» і одержав сертифікат «Золотий колосок 2015»

Гаряга Євгенія, Яблокова Дар’я, Шостак Данило у номінації «Збережемо скарби природи» одержали сертифікати «Срібний колосок 2015»

                     Технологія досвіду роботи

 «Дух часу, взаємини між людьми –

все це залежить від того, які ми з

вами,яка школа, що їй народ ввіряє

своє майбутнє»

В. О. Сухомлинський.

Метод проблемного викладу – це метод,застосовуючи який, учитель:

Ø створює проблемну ситуацію;

Ø формує проблемне завдання;

Ø розв’язує його, демонструючи етап розв’язання проблем,

послідовність міркування, зразок міркування.

А учень:

Ø сприймає, усвідомлюе, осмислює, запам’ятовує знання про хід

розв’язання цілісної проблеми;

Ø міркує разом зучителем.

Проблемне навчання

Мета застосування проблемного викладу - засвоєння учнями знань про

основні етапи розв’язування проблеми, їх зміст і послідовність викладання.

Евристичний (частково - пошуковий) метод– це спосіб поелементного

засвоєння досвіду творчої діяльності, тобто окремих її етапів.

Учитель:

Ø створює проблемну ситуацію;

Ø формує проблему у формі проблемного завдання;

Ø ділить проблему на низку логічних підтем;

Ø спонукає учнів до їх усвідомлення, активізує опорні знання дітей;

Ø організовує самостійну діяльність учнів щодо пошуку шляхів

розв’язання окремих підпроблем та планування діяльності й

виконання практичних пізнавальних дій;

Ø здійснює прямий контроль і коригування діяльності учнів засобами

керованого само – і взаємоконтролю;

Ø аналізує, оцінює результати розв’язання кожної підпроблеми й

проблеми в цілому.

Дослідницький (пошуковий) методполягає у створенні умов для

самостійного розв’язання учнями цілісних проблем. Специфіка застосування

дослідницького методу виявляється:

1. У конструюванні навчальних завдань, які учні будуть виконувати

самостійно (метою є не стільки здобуття нових знань, скільки

оволодіння дитиною досвідом цілісного розв’язання проблем).

2. У способах управління: різні навчально – проблемні завдання

вимагають варіативності за ступенем складності та за мірою

допомоги.

3. У забезпеченні постійного зворотного зв’язку шляхом спостережень

(аналізу, запитань і звернень дітей, їх емоційного стану та вчасного

коригування самостійного пошуку, зі збереженням повної

самостійності учнів.

Сучасні педагогічні технології (інтерактивні, проективні, технологія

розв’язування винахідницьких задач, технологія критичного мислення)

передбачають використання у процесі їх запровадження саме проблемних

методів.

Специфікою проблемного уроку є взаємодія вчителя і учнів, коли між

ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми.

Процес вирішення проблеми розпочинається з детального аналізу її змісту

та актуалізації знань і умінь, використання яких у подібних ситуаціях

приводить до успіху. Переконання дітей у відсутності необхідних для

розв’язання проблеми знань і способів діяльності спонукає шукати нові

знання і нові способи діяльності.

На уроці математики з теми «Письмове додавання і віднімання

двоцифрових чисел (закріплення). Складені задачі на збільшення та

зменшення суми двох чисел на кілька одиниць» роботу організовую за

планом, до якого учні вносять свої корективи, вчаться самостійно планувати

навчальну діяльність (додаток 1).

Перед розв’язуванням задачі учні у групах складають алгоритми роботи

над задачею (додаток 2). Діти самі відкривають для себе нову закономірність,

доводять висунуті гіпотези. «Необхідно будувати кожен урок як урок –

мислення – спілкування, де істина постає як суперечка про істину, тобто як

проблемно – пошуковий діалог», - зазначає О. Я. Митник у книзі «Як

навчити дитину мистецтва мислення».

В процесі такої роботи діти доводять висунуті гіпотези, активно

спілкуючись, радячись між собою та з учителем (додаток 3).

При обчисленні виразів діти з високим рівнем розвитку виконують

завдання самостійно, із середнім - одержують неповну інструкцію, а з

низьким – алгоритм виконання, зразок (додаток 4).

Великого значення надаю етапу мотивації навчальної діяльності. Його

метою є сфокусувати увагу учнів на проблемі і викликати інтерес до

обговорюваної теми. Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, вона

психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв’язання

певних проблем. Для цього використовую такі прийоми як «Вилучити

зайве», «Роз’єднай слова», «Криголам», «Банани», наприклад:

1. Запишіть всі слова разом.

2. Роз’єднайте слова і прочитайте тему уроку.

Коженмаєсвоюмову.

Вправу «Криголам» на уроці читання використовую під час вивчення теми

«Різнокольорові вірші» (2 клас)

1. Розпочинаю урок читання вірша за допомогою малюнків.

2. Учні повторюють цей «криголам» за мною (додаток 5).

Урок читання по темі «Поганим бути легко, а хорошим - важко»

(2клас) розпочинаю з вправи «Інтерв’ю».

ü Яку людину на вашу думку, можна назвати щирою?

ü Чи доводилось вам зустрічатися з жадібними, скупими дітьми?

ü Чи були у вашому житті випадки, коли ви ділилися з другом, а потім

шкодували?

ü Що означає – «вчинити по совісті»?

На уроках з курсу «Я і Україна» використовую таку форму діяльності як

дискусія. У молодших школярів добре розвинена фантазія, творча уява, вони

більш розкуті у своїх висловлюваннях. Спочатку до активного словникового

запасу дітей вводяться фрази, що часто вживаються в ході дискусії: «Я

вважаю», «На мою думку», «Я поважаю вашу думку, але…», «Я з вами не

згоден». Завдяки участі в дискусії діти вчаться відбирати необхідне для

розкриття задуму, групувати його, аргументувати свої висловлювання,

продумувати смислові зв’язки між частинами діалогу, знаходити їх словесне

вираження.

Головне, щоб діти з різним рівнем підготовки залучались до розв’язання

проблем у різний, доступний для кожного спосіб, оволодівали пошуковими

вміннями, включались у творчу діяльність.

Основну увагу спрямовую не на результат засвоєння певних знань, а на

процес осягнення нової інформації. Жодна технологія не буде ефективною,

якщо учня не навчити вчитися. Це завдання особливо актуальне для вчителя

початкових класів. Бо в цьому віці в дитини формується потяг до навчальної

діяльністі і вміння вчитися.

Вміння вчитися - це складне синтетичне поняття, до якого входять

загальнонавчальні та спеціальні вміння. Зокрема: поставити мету своєї

діяльності, усвідомити навчальне завдання, визначити спосіб його

розв’язання, вміти контролювати і давати оцінку правильності рішення –

означає навчити вчитися. Дослідження вчених, досвід учителів визначили

три рівні вміння вчитися: низький, середній, високий (творчий).

На першому - розвиваються репродуктивні вміння;

На другому – репродуктивні з елементами продуктивності;

На третьому – продуктивні, творчі.

Останні набуваються в пошуковій діяльності, у процесі проблемного

навчання, що є цілісною системою роботи і характеризується такими

особливостями:

v Нові знання не подаються в готовому вигляді, учні

оволодівають ними під час активної самостійної діяльності;

v Школярі вчаться використовувати набуті знання в

різноманітних ситуаціях, оволодівають способами розумової і

практичної діяльності;

v Від них вимагається творча самостійність;

v Формуються комунікативні вміння: спілкуватися з вчителем та

дітьми.

На уроці української мови у 4 класі по темі «Правопис закінчень іменників

жіночого роду на –а (-я) в орудному відмінку однини» вивчення починаю

зі створення проблемної ситуації (додаток 6).

В результаті спостережень і аналізу креслимо опорну схему (додаток 7).

Учні формулюють правило за схемою - опорою, звіряють з правилом у

підручнику. На закріплення виконують творче завдання:

Ø Складіть і запишіть прислів’я .

Ø Використайте правильні закінчення:

Сніданок їж сам, а служба, служб…

Дружба дружб… то й змія з нори виповзе

Якщо ласк….манити а вечір…. поділися.

По темі «Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів

теперішнього і майбутнього часу» виклад матеріалу розпочинаю з

проблемної ситуації (додаток 8).

Висновок. У ненаголошених особових закінченнях дієслів І дієвідміни

пишемо -е, -є, у дієсловах другої дієвідміни пишемо, и, ї.

Запитання, на які учні повинні дати відповідь, базуються на набутих

раніше знаннях. Учні під керівництвом вчителя розв’язують проблемну

задачу частинами, етапами. Тому кожне запитання є логічним кроком

пошуку, вони всі взаємозв’язані, пошук орієнтований на отримання нових

знань. Учні можуть творчо використати запас знань, які вони мають, вчаться

мислити, аналізувати і синтезувати матеріал, давати логічні формулювання

запитанням.

Під час вивчення теми «Прикметник» у 4 класі пропоную учням такі

проблемні завдання:

1. Наоснові поданого тексту склади задачу, щоб її можна було

помістити у підручник з математики.

Мій тато вчора купив на базарі 5 дуже великих динь, 2 найсоковитіші ми

віднесли нашій бабусі. Скільки динь залишилось?

2. Чи можна за таким оголошенням знайти котика, якого розшукують?

У мене зник сибірський котик. Його звуть Лорд. Йому 7 місяців. Він дуже

гарний і я його дуже люблю.

Хто побачить мого котика, телефонуйте 226-75-97.

У процесі використання пошукового методу проблемні задачі

розв’язуються школярами самостійно і моя допомога незначна. На уроці

української мови під час вивчення теми «Зв'язок прикметників з іменниками

в реченні» пропоную утворити словосполучення:

Щедрий (урожай, доля, серце, діти) і дати відповіді на запитання:

ü Що треба зробити, щоб зв’язати прикметники з іменниками?

ü Які змінюються прикметники?

ü Від чого залежать прикметники?

ü Учні самостійно роблять висновок про зв'язок прикметників з

іменниками, про визначення роду і числа прикметника. Такий

спосіб вирішення проблеми активізує творчу думку дитини,

розвиває гнучкість мислення.

На уроці математики в 3 класі учні мають оволодіти новим способом

обчислень: ділення 69 на 3 такий випадок ділення двозначного числа на

однозначне, коли кожне з розрядних складових ділиться на дільник, учням

уже відомий. Повторюю це з учнями. Далі пропоную розв’язати цим

способом такий приклад 91:7. Але що це? Ні число десятків(9), ні число

одиниць (1) не діляться на 7 отже, відомий прийом ділення в даному випадку

не може бути застосований. Суперечність між знайомим способом дії і тим,

що його неможливо використати в нових умовах навчальної діяльності,

приведе до виникнення проблемної ситуації. Як розв’язати її?

Пропоную учням за таблицею множення перевірити чи не ділиться 91 на

7, потім запитую: «Чи не можна подати число 91 як суму двох додатків, щоб

кожний з них ділився на 7? Мабуть можна». Починається пошук. Діти

складають найкращий, обґрунтовуючи свій доказ.

Пояснення способу множення багатоцифрового числа на двоцифрове у

випадку, коли в обох множниках нулі, типу 800·60=800·(6·10)=480000,

можна з елементами проблемних завдань. Записую на дошці такі приклади:

Діти розглядають усі приклади, порівнюють усі записи, відповіді. Учні

мають усвідомити такі закономірності:

1. Підписувати зручно так, щоб нулі стояли збоку.

2. Множення виконують, не звертаючи увагу на нулі.

3. Кількість нулів у добутку дорівнює їх кількість в обох множниках.

Закріплення цих вимог діти реалізують під час виконання завдань в

групах, де кожен буде давати повне пояснення.

Проблемне навчання, можна використовувати для того, щоб учні вміли

бачити тему, проблему уроку, що вивчається, могли поставити проблему,

продумати можливості і способи її розв’язання. Надзвичайно багатий

матеріал для цього дають нам уроки - роздуми з читання. У багатьох

випадках теми таких уроків вже у самій назві містять запитання, яке є

стрижнем обговорення. На нього діти, як правило, не можуть одразу

відповісти, бо для цього потрібно занурюватись у текст, аналізувати мотиви

поведінки дійових осіб, міркувати, обговорювати різні думки (додаток 9).

Кожне оповідання В. Сухомлинського – це опис гострої морально –

етичної ситуації, у якій опиняються ровесники сучасних школярів. Читаючи

оповідання «Як Павлик списав у Зіни задачу», «Найкраща лінійка», «Як

Миколка став хоробрим», діти розмірковують над тим, чому герої цих

оповідань діють саме таким чином, що схвалює, а що засуджує автор,

висловлюють власні оцінні судження. На таких уроках – роздумах не можна

припускати поспішних оцінних суджень, однозначних рішень. Важливо, щоб

діти, читаючи такі твори, прагнули висловлювати власні погляди на

проблему, звертались до власного досвіду.

Урок природознавства в початковій школі – це ідеальний матеріал для

створення проблемних ситуацій. Саме на цих уроках у дітей виникає дуже

багато питань: «Чому?», «Як?», «Звідки?». Під час вивчення теми «Степи»

діти спочатку вирішують проблемні запитання (додаток 10).

Проблемне запитання вчителя тільки тоді розвиватиме мислення учнів,

коли і вони будуть сприймати його як своє особисте питання. Ще краще,

коли учні самі ставлять запитання. Досвід переконує, що коли дитина сама

доходить певного висновку чи визначення, їй непотрібно заучувати

напам’ять зміст навчального матеріалу шляхом багаторазового повторення.

Уроки проходять жваво, цікаво.

Мислення розвивається тоді, коли учень зустрічає труднощі і самостійно

їх долає, у думці оглядає, досліджує широке коло фактів, явищ для вивчення

проблеми. Доцільно завжди залишати щось недоведене, щоб дитині

захотілося повернутися до того, що вона дізналася. Недоговорене – це ніби

приманка для мислення школяра. Відповісти на проблемні запитання

неможливо без залучення набутих знань, і чим більше фактів аналізується,

порівнюється, тим глибше усвідомлюється кожне запитання як проблема.

Створюючи проблемну ситуацію, вчитель збуджує найважливішу рушійну

силу розумової активності – перехід від досягнутого рівня знань і розумового

розвитку до нової сходинки, на яку треба піднятися в процесі оволодіння

новими знаннями.

ДОДАТОК 1

1. Розумова розминка.

2. Усна лічба.

3. Робота з підручником.

4. Робота в парах.

5. Творча робота над задачею.

6. Геометричний матеріал.

7. Фізкультхвилинка.

8. Підсумок уроку.

9. Мій настрій.

10. Домашнє завдання.

ДОДАТОК 2

І «Мозковий штурм»:

ü Чи згодні ви з таким твердженням:

«Задача – це коротка розповідь з числами»

ü Доведіть свою думку.

ü Прочитайте розповідь. Це задача?

ü Чому?

У двох яскравих коробках було 24 кришталеві склянки. Коли з першої

коробки взяли 7 гарних склянок у ній залишилось 5 прекрасних.

(Ні це не задача. У розповіді відсутнє запитання)

ü Яке питання ви поставите?

( Скільки склянок залишилося?)

ü Чи можна таку задачу помістити у підручник з математики?

( ні, тут дуже багато зайвих слів, а задача повинна бути коротка і точна).

ü Яка це задача: проста чи складена?

ü Чим відрізняється складена задача від простої?

ДОДАТОК 3

ІІ Робота в групах.

v Складіть алгоритм розв’язування задачі. В результаті роботи

одержують алгоритм.

Крок 3 Запиши задачу коротко або виконай креслення.

Крок 1 Уважно прочитай задачу.

Крок 2 Поясни, що показує кожне число, повтори питання задачі.

Крок 6 Запиши кожну дію і пояснення до неї

Крок 4 Подумай, чи можна зразу відповісти на питання задачі.

Якщо ні, то чому.

Крок 7 Запиши відповідь.

Крок 5 Про що можна дізнатися спочатку, про що потім?

ДОДАТОК 4

Крок 1 – розкладаю числа на розрядні доданки.

Крок 2 – до десятків додаю десятки.

Крок 3 – до одиниць додаю одиниці.

Крок 4 – додаю одержані результати і записую.

32+45=(30+2)+(40+5)=(30+40)+(2+5)=70+7=77

32 + 45=(30+40)+(2+5)=70+7=77

30 +2 40+5

ДОДАТОК 5

Корова червона,

І кінь голубий,

І біла ворона,

І кіт золотий.

Корова співає,

Кінь слухає її,

Ворона сідає

На руки мої.

А кіт, посміхаючись,

Лапу дає.

Чи все це здається?

Чи так воно є?

ДОДАТОК 6

1

Ø Одного разу Незнайко писав бабусі лист: «Мені дуже подобається

математика. Сиджу зараз над…» і спіткнувся: не знає, як написати -

задачею чи задачою.

Ø Хто йому допоможе?

2

Ø Спостереження над мовним матеріалом

Ø Поставте подані іменники в орудному відмінку однини.

Роса, верба, лінія, пожежа, тиша, круча

(росою, вербою, лінією, пожежею, тишею, кручею)

ДОДАТОК 8

Які букви пропущено в словах?

Каж…мо, говор...мо, переход…ш, відвез…ш, вобіж…ш, сид…те, скаж…ш,

сид…ш, кос…те, напиш…ш, воз…ш, їд…те.

Ø У яких дієсловах легко вставити пропущені букви ? (у словах, де

пропущені букви позначають наголошений звук)

Ø В інших словах пропущена буква позначає ненаголошений звук, тому

це викликає труднощі під час написання!

Ø Визначте, до якої дієвідміни належить кожне дієслово. Згрупуйте

дієслова за дієвідмінами і запишіть тільки закінчення.

Ø В результаті одержуємо схему:

ш ш ш ш

-е мо - Є мо - И мо - Ї мо

те те те те

-уть, - ють - ать, - ять

Іменники

Н.В. Ж. Р.

( -а, -я)

Основа на твердий

приголосний

Основа на

м’який

приголосний

і [ж], [ч], [ш]

Основа на [й]

-ою

-ею

-єю

ДОДАТОК 9

v Чому так багато книг потрібно людям?

v Чому різні книги читають по різному?

v Чому людина не знає, доки живе?

v Чому природа - наш спільний дім?

v Як здійснилося найзаповітніше бажання?

v У чому секрет успіху?

v Ким хочеш бути, хлопчику, в житті?

v Чому хлопчики такі залежні від телевізора?

v Як Том відкрив закон, що керує вчинками людей?

ДОДАТОК 10

ü Чи всі необхідні умови для росту і розвитку рослин є в степовій

зоні?

ü Яких не вистачає?

ü Яким може бути рослинний світ у степах?

ü Які тварини можуть жити в степу?

ü Яких вони можуть бути розмірів, забарвлення? Чому?

ü Чи можуть жити в степу великі за розмірами тварини? Чому?

Список використаної літератури

• Бондар В. І. Дидактика. - К.: Либідь, 2005 .

• Махмутов М. І. Організація проблемного навчання в школі. Книга

для вчителів.-М.: Просвещение, 1997 .

• Митник О. Я. Навчально-творча діяльність молодших школярів

на уроках математики. - К. :Початкова школа, 2015.

• Митник О.Я. Як навчити дитину мистецтва мислення. – К.:

Початкова школа, 2015.

• Педагогічне товариство України. Питання проблемного навчання.

- К.:Радянська школа, 1978 .

• Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 клас. -

К.:Початкова школа, 2012 .

• Робота з обдарованими дітьми 1-4 класи.Тернопіль.: Навчальна

книга, Богдан, 2013 .

• Закон України «Про загальну середню освіту».

Державний стандарт початкової загальної освіти.